в означеннях
Тлумачення, значення слова «товкущий»:

ТОВКУ́ЩИЙ, а, е, розм.

1. Неспокійний, рухливий, непосидючий. — Та такий товкущий [о. Тарасій], непосидящий, що все товчеться то по келії, то по садку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); — Мати любе [любить] клопіт, їй без клопоту, як солдатові [солдатові] без війни! — Він любив її лякати і трошки глузував, що була така товкуща (Борис Грінченко, II, 1963, 58).

2. Запопадливий до роботи, роботящий, дбайливий. — Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща, І на полі, і в господі, і в торгу тямуща (Українські поети-романтики.., 1968, 552); Товкуща жінка.. лишилася одна з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 165.

Коментарі (0)