ТПРУКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до тпрукати. Йон не встиг навіть тпрукнути на коні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 238); Сергій розгладив аркуша і приколов на дошці. Почув, що хтось під'їхав до стайні, тпрукнув на коні (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 44); На останньому заході перед обідом Марко тпрукнув на воли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11).