в означеннях
Тлумачення, значення слова «трафарет»:

ТРАФАРЕ́Т, у, чол.

1. Платівка з картону, металу тощо, у якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні. Здавалося, їх [людей у сірому] за одним трафаретом вирізали з паперу і розфарбували сірою і чорною фарбами (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 22); Всі ці способи декорування виконують художники цеху індивідуально, від руки і без застосування будь-яких трафаретів, що підвищує художню цінність виробів (Матеріали з етнографії.., 1956, 17); Цей процес [гравіювання] здійснюють на гравірувальних верстатах. На станині верстата змонтований пантограф, за допомогою якого наносять зображення з трафарету на виріб (Технологія різального інструмента, 1959, 198);
//  Малюнки, літери тощо, зроблені за допомогою такого приладу. По трафарету впізнав [хлопець] червоноармійця свого полку (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 8); Господарка запрошує в дім. Тут все милує око. На вікнах — тюлеві занавіски, на стінах — трафарет (Радянська Україна, 19.VI 1959, 4);  * У порівняннях. Сотні тисяч звуглених людей — оце Хіросіма. Хіросіма — це коли балки сталеві плавились, і черепиця скипалась у груддя шлаку, і вишивка відбилася, мов трафарет, на живих жіночих плечах... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 216).

2. перен. Загальноприйнятий або визнаний зразок, що його наслідують звичайно сліпо; шаблон, штамп. Халупи скрізь одинакі [однакові]. Збудовані по трафарету [за трафаретом] (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 205); Не треба розуміти слово постійний епітет в негативному розумінні, як щось застигле, як ворожий справжньому мистецтву трафарет (Максим Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 30); Грамоти звичайно писалися за певним трафаретом (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 48); Де трафарет — там поезія глухне, думка в'яне, почуття зника (Літературна газета, 12.I 1962, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 239.

Коментарі (0)