в означеннях
Тлумачення, значення слова «трагедія»:

ТРАГЕ́ДІЯ, ї, жін.

1. Драматичний жанр, твори якого відзначаються гостротою та непримиренністю конфлікту особистого чи громадського характеру й закінчуються звичайно тим, що герой гине. [Монтаньяр:] Сі декламації, мій пане, зайві, трагедія класична вийшла з моди (Леся Українка, II, 1951, 176); Слово «драма» вживається.. також і у вузькому значенні — як назва окремого драматичного жанру, поряд із такими жанрами, як трагедія, комедія, водевіль (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 152); Що розвивається в трагедії? Яка мета її? Людина і народ. Доля людська, доля народна (Про мистецтво театру, 1954, 6);
//  Окремий твір цього жанру. Мені здається, що дуже трудно цю трагедію [«Гамлет»] перекласти на нашу мову (Панас Мирний, V, 1955, 379); У Байрона єсть переклад Евріпідового «Прометея», а я іменно [саме] думала, де б мені взяти сю трагедію (Леся Українка, V, 1956, 222);
//  Вистава на сцені такого твору. Грали історичну трагедію на пуять дій з життя перського царя Кіра, з балетами й інтермедіями (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 147); Дивитися трагедію; Ставити трагедію.

2. перен. Велике горе, нещастя, загальнонародне чи особисте, спричинене гострим, непримиренним конфліктом. Була якась тиха, мовчазна трагедія в його сімейнім життю [житті] (Іван Франко, IV, 1950, 251); Війна в усі віки була трагедією людства, трагічним перехрестям у житті солдата (Іван Ле, В снопі.., 1960, 299); Трагедія Стефаникових героїв — це трагедія людей, які під впливом тяжких обставин життя змушені приглушувати, давити в собі людське начало (Радянське літературознавство, 5, 1971, 70);
//  Нещасний випадок, приголомшлива подія. Описувати не буду, що се було, — нехай колись при нагоді розкажу, — але вірте на слово, що се була страшна трагедія, не кождий може таке витримати (Леся Українка, V, 1956, 354); Тут [у Помпеї] сталася трагедія, якої Не міг створити навіть і Шекспір (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 101).
Робити (зробити) трагедію з чого — уявляти собі щось надто важким і безнадійним; безпідставно впадати у відчай. Десятки тисяч наших дівчат воюють, і не тільки в медсанбатах, а й на передовій, і не роблять з того трагедії (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 157).

3. кого, чого, в чому. Те саме, що трагізм 2. Сіверцев свого часу багато розповідав Чернишеві про любимий свій Ленінград, про трагедію блокади (Олесь Гончар, I, 1954, 219); Трагедія в тому, що та його добра, по-своєму розумна мама надто вже затуркана життям, надто вже обмежена в силу обставин у своєму світогляді, щоб зрозуміти пориви сина (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 258).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 223.

Коментарі (0)