в означеннях
Тлумачення, значення слова «трагічний»:

ТРАГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до трагедії (у 1 знач.). Трагічна п'єса; Трагічний жанр; Трагічний актор;
//  Який лежить в основі трагедії, становить її суть. Трагічний конфлікт;
//  у знач. ім. трагічне, ного, сер. Те, що лежить в основі трагедії, становить її суть. Читайте все підряд — там так переплелось Трагічне й радісне з сатирою їдкою (Василь Еллан, I, 1958, 244); Драматичне, як і трагічне, виникає.. внаслідок конфлікту між ідеалом (носієм, поборником його) й обставинами (Радянське літературознавство, 10, 1968, 12).

2. Власт. виконавцям трагедії, трагікам; здатний виражати сильні почуття, пристрасті. Трагічний талант;
//  Розрахований на ефект; удаваний, штучний, театральний. — Як підете туди, між мій народ, розкажіть, якою ви бачили його королеву, — тут її величність показала трагічним жестом на свої стоптані черевики і подерту сукню (Леся Українка, III, 1952, 577); Трагічна поза; Трагічні інтонації.

3. Який призводить до великого горя, нещастя, смерті; страшний, катастрофічний. Потім усе пережите немов захльоснуло її спогад про трагічне повстання, спровоковане ділками підступного Лондона, і жертвенний подвиг обманутих і наперед приречених людей (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 29); Той [із в'язнів] розповідав історію свого життя, той пригадував якийсь смішний або трагічний випадок (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 168); Трагічна помилка;
//  Який закінчиться смертю. Він добре знав, що кораблі вже не прийдуть, і трагічна доля решток війни, що обороняли Херсонський мис, вирішена (Василь Кучер, Голод, 1961, 182);
//  Надто важкий, жахливий, безвихідний. Анрі-Жак розумів, що нещастя підкосило його на самому початку вільного життя, та стан не здавався йому таким трагічним, щоб варто було через ньогоівпадати в розпач (Юрій Яновський, II, 1954, 53); В одноактівці «На волю» [Д. Бедзика] розкрито трагічне становище дітей Західної України під владою панської Польщі напередодні визволення (Історія української літератури, II, 1956, 225);
//  Сповнений великого горя; сумний, нещасний. Життя моє тут досить трагічне (Леся Українка, V, 1956, 325); Всі ці трагічні оповідання Шевченко не забував. Вони стали тим невичерпним джерелом, з якого до самої смерті черпав він теми для своїх повістей і поем (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 214); Сама дійсність примушувала його [В. Стефаника] звертатись переважно до трагічних ситуацій (Історія української літератури, I, 1954, 680);
//  Який виражає важкий душевний стан, страждання, свідчить про них. Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг, від якого твоя чорна коса здавалась посивілою і надавала тобі трагічний вигляд (Леся Українка, III, 1952, 682); З ними була й Поля Каракута — дівчина первісної вроди, з двома довгими русими косами і трагічними очима (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 71); Трагічний голос.
 Трагічна смерть — смерть, що настала в результаті нещасного випадку. Яків Гарасимович [Кухаренко] багато збирався писати й певно лишив би чимало цікавих праць, коли б нагла й трагічна смерть не забрала в нас ще одного вірного сина України (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 224.

Коментарі (0)