в означеннях
Тлумачення, значення слова «трагізм»:

ТРАГІ́ЗМ, у, чол.

1. Трагічний елемент у драматичному, музичному творі, а також у виконанні такого твору. Завдання театру — виховати свого глядача так, щоб вів розумів.. всі ті моменти, коли комізм уже стикається з трагізмом (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 85); — Ні, Грицька ти не вдереш... То дуже трудна роль... Там трагізму з драматизмом багато... Тобі більше Потап підходить... (Остап Вишня, I, 1956, 242);
//  Трагічний елемент у таланті актора.

2. кого, чого, в чому. Трагічний, надто важкий стан кого-, чого-небудь; жахливість, безвихідність. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41); Стефаник малює сільський пролетаріат або стан, близький до повної пролетарізації, що найбільше, як видно, займав молодого письмовця трагізмом свого становища (Леся Українка, VIII, 1965, 260); У своїх творах Сковорода відбив увесь трагізм життя тодішньої України, увесь трагізм покріпаченого люду (Павло Тичина, III, 1957, 103); В пожарищах, у смертях людських, у трагізмі нерівної боротьби поставала перед ними країна з Клавиних розповідей (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 59); У долях Шевченка, Руданського, Свидницького, Федьковича, Манжури, Лесі Українки, Тесленка було багато гіркоти й справжнього трагізму (Народна творчість та етнографія, 6, 1965, 55);
//  Похмура безнадійність, приреченість. Безвихідний трагізм — головний настрій, що панує в циклі віршів [П. Тичини] «Скорбна мати» (Поезія і революція, 1956, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 223.

Коментарі (0)