ТРАХЕ́Я, ї, жін.
1. Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів; дихальне горло. Вивчаючи трахею, учні повинні звернути увагу на те, що це м'яка трубка, у стінці якої лежать неповні хрящові кільця, які обхоплюють її спереду і з боків (Методика викладання анатомії.., 1955, 111); Пройшовши гортань, повітря попадає в трахею. Це трубка близько 10—12 см завдовжки (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 72); Від ротової порожнини [грака] до легень веде уздовж усієї шиї довга трахея, яка розгалужуєтеся на два бронхи (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 109).
2. див. трахеї 2.