Словник української мови

ТРАНЗИ́ТНИЙ, а, е. Пов'язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. При транзитній формі руху засоби виробництва надходять до споживача безпосередньо від поставщика, минаючи склади, розташовані на шляхах руху товарів (Матеріально-технічне постачання.., 1959, 11); Біля їдальні, особливо, якщо вона міститься на транзитному шляху, що перетинає село, доцільно обладнати спеціальний майданчик відпочинку (Хлібороб України, 4, 1957, 137); Транзитна торгівля;
//  Який має прямий квиток до місця призначення. До розмови друзів уважно прислухалася транзитна пасажирка, яка теж чекала подачі петербурзького поїзда (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 38);
//  Признач. для транзитників. Транзитний зал;
//  Пов'язаний із транзитом (у 1 знач.). Коли фронт несподівано наблизився, озвірілі есесівці перегнали їх [невільників] сюди, на станцію, утворивши нашвидкуруч транзитний табір в оцих сараях (Олесь Гончар, III, 1959, 381);
//  Який надає право транзиту, дозволяє транзит. Транзитна віза; Транзитна країна;
//  Який перевозять, надсилають транзитом до місця призначення. Іван з нетерпінням виглядав у віконце, щоб не проґавити, встигнути передати Франці свій транзитний багаж (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 60);
//  Без перевантаження на проміжних станціях. Транзитне перевезення вантажів.