в означеннях
Тлумачення, значення слова «трапеза»:

ТРА́ПЕ́ЗА, и, жін.

1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. — Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111);
//  Обід, вечеря за таким столом;
//  заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. Поблагословив ото батько Пугач до трапези (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 147); А як йому вживати страву, коли чоловік, сівши до трапези, зараз благословиться, охреститься (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 194); Ми, лагідно посміхаючись, невпинно женемо їх [мух] і не хочемо ділити з ними нашої трапези (Юрій Яновський, II, 1958, 35); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (Максим Рильський, Поеми, 1957, 226); Калитка діяв з бухгалтерською точністю. Він майже безпомилково вирахував, скільки часу потрібно Усті, щоб спекти порося, а Талимону Івановичу — щоб зібрати свою компанійку, і з'явився саме в той небажаний момент, коли все було готове для цієї потаємної трапези (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 225);  * Образно. Десь хтось умер і лишився непохованим, десь гайвороння вже справило свою трапезу, і тому легкий вітерець навівав на Білогруда не радість і не відчуття миру (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 39); На білій.. галявині плутали-переплутували свої сліди зголоднілі за зиму зайці, з лісових хащів і нетрів час від часу долинав якийсь стогін і звірине ричання, може, то вовки там справляли свою криваву трапезу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 342).

2. У монастирі — страва, їжа. — Умивайтесь, трапеза чекає на столі, — клопоталася вона [ігуменя] (Іван Микитенко, II, 1957, 289);
//  заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. Восени, в один невеличкий празник, він звелів старості постановити коло церкви столи, зготувати закуску й випивку.. О. Артемій вийшов з церкви, поблагословив трапезу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 188); У дні каяття він пив тільки воду і їв житній хліб. Дружина вранці ставила біля дверей його кімнати великий графин води, фунтів півтора хліба і сіль. Він, відчиняючи двері, брав цю трапезу і знову замикався (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 302).

3. заст. Трапезна (див. трапезний 2, 3). Пішли ченці й Ge deum співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Тарас Шевченко, I, 1951, 271); Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 230); Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають. І це доведеться говіть, аж поки трапеза одчиниться, поки аж служіння відійде (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 235.

Коментарі (0)