в означеннях
Тлумачення, значення слова «тратитися»:

ТРАТИТИСЯ, трачуся, тратишся, недок.

1. Витрачати свої гроші, майно, робити витрати. — Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 263); [Степанида:] А скільки ми тратимось задля бога і на оливу, і на свічі?.. Хоч би й були які гріхи, то вже ми їх замолили... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Ніяковий, сутулий, в гімназичній Наївній формі, мрійник і позер, Що тратився в компанії незвичній.., — Такий я був у Корсуні, над Россю (Максим Рильський, II, 1960, 125);
//  Використовуватися, вживатися. Бачимо ми, Як тоді [під час росту] легко пожива вбирається кров'ю, і жили Ще не поширені так, щоб підживлення тратилось марно, І не доводиться тілу губити замість набувати (Микола Зеров, Вибр., 1966, 192);
//  безос., розм. Витрачатися (про зусилля, розум, енергію тощо). Деякі мої товариші й товаришки, замість того, щоб оглянутись навколо себе на живі справи, на живу роботу, звертають всю свою розумову силу на рішення філософських питаннів [питань], не маючи самі ніякого філософського виховання. Тим часом при тому тратиться багато запалу і розумової праці, що може би здалося на що інше (Леся Українка, V, 1956, 62).

2. тільки 3 ос., рідко. Те саме, що губитися 1; втрачатися, зникати (у 4 знач.). — Земля була вокруги неначе обголена, і сліди тратилися на ній, як на льоду (Ольга Кобилянська, II, 1956, 181).

3. Пас. до тратити 1. Тепер я кинув своє нікчемне віршування, французький язик [французька мова] убива мої зайві часи [години], що тратились на його [нього] (Панас Мирний, V, 1955, 348).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 238.

Коментарі (0)