в означеннях
Тлумачення, значення слова «трава»:

ТРАВА́, и, жін.

1. Рослина з однорічними зеленими м'якими пагінцями, які не дерев'яніють. Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 106); Повідає [прадід] Данилкові казки й приказки, як зветься кожна трава і яка квітка на яку користь (Юрій Яновський, II, 1958, 186); Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 110); Багаторічні та однорічні трави; Стебло трави;
//  збірн. Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє; Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Тарас Шевченко, I, 1963, 45); На лугах іще трава не кошена, У полях красуються жита (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 150);
//  Уживається в складі наукових і народних назв таких рослин. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає (Тарас Шевченко, I, 1951, 386); — Але спогадайте про неньку свою, Про вічне над нею закляття: Коли вже останніх синів похова, Похилиться з туги і тирса-трава! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 206); Жовтий-прежовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун-траву й гойдається, а коли до нього підійдеш — летить собі геть (Юрій Яновський, I, 1954, 104); Трохи вище, на схилі, починався вже ліс, де у тіняві з-під крайніх кущів виглядала трава-копитняк (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 305); Морська трава; Суданська трава; Шовкова трава;
//  Зелений покрив землі з таких рослин. Обідали добрі молодці на траві (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 147); Літом крутили [кіно] прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 40);
//  перен. Про кого-небудь скромного, нічим не помітного, про щось незначне, скороминуще. — Ще, може, коли-небудь і нас хто згадає... — Таких, як ми, не згадують, — пробубонів Корній.. — Ми — трава (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56); Чи хоче, не хоче, — старе істліва. Лиш Правда є вічна, а то все трава (Павло Тичина, II, 1957, 222). Лікувальні (лікарські, цілющі і т. ін.) трави-рослини, які мають лікувальні, цілющі властивості. Старий лікар сушив на плиті якісь лікувальні трави (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 113); Повітовим лікарям ніяких асигнувань у ті часи не відпускалось, і їм нерідко доводилося обмежуватись застосуванням лікарських трав, збираних по лісах і балках (Матеріали.. охорони здоров'я.., 1957, 25); Дружинами, загонами, — Ой, скільки справ! — Збираєм цілі тонни ми Цілющих трав (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 92).
Зрошувати (зросити) [власною (своєю)] кров'ю трави див. зрошувати; Кістки травою поросли (поростуть) див. поростати; Нижче трави ходити; Нижчий [від] трави, тихіший (тихший) [від] води; Тихіший (тихший) [від] води, нижчий [від] трави — про того, хто поводиться дуже скромно, виявляє покірність, є тихим, непомітним. Тверезий — він був тихший води, нижчий трави (Панас Мирний, III, 1954, 87); Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 9); — Якби тебе чоловік бив, або знущався з тебе.., а то ж він перед тобою нижче трави ходить! (Любов Яновська, I, 1959, 183); Порости травою — давно перестати жити, загинути, лежати в могилі. — Нема Кирдяги. — А Прокопович? — І Прокоповича, і Череватого, і Нареченого, і Демида.. Погуляли, хай царствують... — Поросли травою (Олександр Довженко, I, 1958, 265); Стежка (доріжка і т. ін.) поросла травою див. поростати; Хоч трава не рости — цілком байдуже. [Коваленко:] Завзятий конюх у тебе, Іване Петровичу. Шкода тільки, що він лише за свій колгосп думавша далі хоч трава не рости! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 483); Як виросте трава на помості — ніколи. — Не вбивайсь, паніматко, — каже тоді Петро, — може, ще все гаразд буде.. Кирило, може, хутко й вернеться. — Як виросте трава на помості, — шепче сама собі сестра Кирилова (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 137); Як трава — несмачний (про їжу). — Погана у тебе й яєшня! Як трава! Мов я віл, що ти мене травою годуєш! (Панас Мирний, I, 1954, 297).

2. перев. мн., розм. Настій, відвар і т. ін. з лікарських рослин або самі ці рослини, що їх застосовують як ліки. Які села прохожала [проходила] — Болящих питала, І травами напувала І всім помагала (Тарас Шевченко, I, 1951, 537); — Вони, як могли, лікували його [пораненого], прикладали до рани різні трави (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 218.

Коментарі (0)