в означеннях
Тлумачення, значення слова «травник»:

ТРА́ВНИК, а, чол.

1. Те саме, що гербарій 1.

2. заст. Книжка, в якій спочатку описувались лікувальні рослини, а згодом давались поради, як їх використовувати. У Стародавній Русі укладали спеціальні збірники, травники.., а в XVI—XVII ст. вже з'явилися численні «лікарські порадники», в яких наводилися відомості про цілющі властивості рослин, що зустрічалися на терені давньої Русі (Наука і життя, 7, 1968, 24); У XVII ст. в Московській державі вийшло в світ багато медичних книжок (лікарських порадників, травників і т. п.), у яких було чимало гігієнічного матеріалу (Шкільна гігієна, 1954, 17).

3. Птах ряду куликоподібних. На острові квартирують два цікаві кулики. Одного називають куликом-сорокою.. Другий кулик — травник, а в народі його ще звуть червононіжка або тюлюлюкалка (Знання та праця, 8, 1969, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 221.

Коментарі (0)

ТРАВНИ́К, чол., розм.

1. род. у. Настоянка на травах.

2. род. а, рідко. Місце, поросле травою. Мати не дивилася на дорогу, не зважала на травники і квіти, а бігла просто, зачіпаючи сукнею за корчі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 88); Добираються [розбійники] до краю грядок, розривають нагло стіну квасолі і з шумом виплигують на травник перед хатою (Степан Тудор, Народження, 1941, 214).

3. род. а. Лікар, що лікує травами.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 222.

Коментарі (0)