ТРЕНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Навчаючи
когось, систематично вправлятися в чомусь, з чогось. Ні
собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою.
Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами,
привчаючи «дивитись по-новому» (Олесь Гончар, III, 1959, 114);
Тренувати футболістів;
// Систематично роблячи щось
або виконуючи якісь вправи, розвивати,
удосконалювати, привчати до чогось. З не меншою впертістю
тренував я в собі і звучання голосу (Минуле українського театру,
1953, 101); Молодий актор має старання тренувати
свій голосовий апарат, щоб досягти мистецької
виразності й сили впливу звучного слова (Літературна Україна, 25.III
1966, 4); Регулярна ходьба тренує весь організм. Завдяки
цьому серце, судини, легені, м'язи навчаються
переносити дедалі зростаючі навантаження (Наука і життя, 8, 1973,
42);
// Дресирувати (тварин). — Товаришу
командир, — каже Кость, — ось у мене є
військово-поштовий голуб Літун, якого сам я тренував і виховував
(Олесь Донченко, I, 1956, 53).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 246.