Словник української мови

ТРЕНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Навчаючи когось, систематично вправлятися в чомусь, з чогось. Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою. Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами, привчаючи «дивитись по-новому» (Олесь Гончар, III, 1959, 114); Тренувати футболістів;
//  Систематично роблячи щось або виконуючи якісь вправи, розвивати, удосконалювати, привчати до чогось. З не меншою впертістю тренував я в собі і звучання голосу (Минуле українського театру, 1953, 101); Молодий актор має старання тренувати свій голосовий апарат, щоб досягти мистецької виразності й сили впливу звучного слова (Літературна Україна, 25.III 1966, 4); Регулярна ходьба тренує весь організм. Завдяки цьому серце, судини, легені, м'язи навчаються переносити дедалі зростаючі навантаження (Наука і життя, 8, 1973, 42);
//  Дресирувати (тварин). — Товаришу командир, — каже Кость, — ось у мене є військово-поштовий голуб Літун, якого сам я тренував і виховував (Олесь Донченко, I, 1956, 53).