в означеннях
Тлумачення, значення слова «третій»:

ТРЕ́ТІЙ, я, є.

1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три. За думою дума роєм вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третяя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може й бог не бачить (Тарас Шевченко, I, 1963, 257); Третій батальйон стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та балок по виноградних плантаціях (Олесь Гончар, III, 1959, 193); Третій радянський супутник Землі і досі яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука і життя, 2, 1959, 21);
//  Який перевищує два, наближається до трьох (про одиниці рахування часу). Третій рік він сидить вже у другому класі, до книжки, до уроків не приженеш (Панас Мирний, IV, 1955, 115); Приїхав [Ф. І. Шаляпін] яхтою з Монте-Карло, де він тепер співає, так щось коло третьої години вдень (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425); Третю добу вже не спав із своїм взводом Яресько, мотаючись по знайомих місцях (Олесь Гончар, II, 1959, 268);
//  Який надходить, настав й т. ін. безпосередньо за чимось другим. Мина літо, мина й друге, А на третє линуть Преславнії компанійці В свою Україну (Тарас Шевченко, II, 1963, 61); — Йшли два дні, в степу ночували, на третій день приходимо в хутір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 30);
//  у знач. ім. третій, тього, чол.; третя, тьої, жін. Той (та), що йде, займає місце після другого (другої). Два третього не чекають (Номис, 1864, № 11955); Поховавши третю, писав він супліку до архірея, щоб йому дозволено одружитися вчетверте (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 41). Дві третіх кого, чого — дві частини з трьох рівних частин; дві третини. Протягом минулого місяця сніговий покрив на території Київщини та сусідніх з нею північних областей зменшився на дві третіх (Вечірній Київ, 26.II 1971, 3); Одна третя; Третя частина (частка) кого, чого — одна з трьох рівних частин; третина. Он на повітових з'їздах гласних з сірого мужиччя більша половина, а по деяких повітах тільки третя частина справжнього спинкового панства (Панас Мирний, III, 1954, 258); Треті півні співають (проспівали і т. ін.) див. півень; Третій відділ — заснований 1826 р. Миколою І відділ власної імператорської канцелярії, що став органом політичного розшуку та слідства в царській Росії; Третій Інтернаціонал — те саме, що Комуністичний Інтернаціонал (див. комуністичний); Третій клас: а) місця на пароплаві (до революції — і на залізниці), найдешевші та найменш зручні; б) низькосортний, низькоякісний (про насіння). Висівати насіння третього класу в області не допускають (Хлібороб України, 7, 1965, 18); Третій стан — у Франції до революції 1789 р. — основна маса непривілейованого податного міського й сільського населення (селянство, ремісники, буржуазія), на відміну від перших двох привілейованих станів — духівництва та дворянства; Третя особа, грам. — одна з трьох форм граматичної категорії особи, що виражається відповідними закінченнями дієслів та особовими займенниками. Займенники третьої особи; Третя республіка — буржуазна республіка, встановлена у Франції внаслідок вересневої революції 1870 р.; проіснувала до липня 1940 р.; Третя ракетка див. ракетка2.
До третіх півнів див. півень; Із третіми півнями — із світанком. Вранці він схоплювався разом із третіми півнями, приходив до матері.., скаржився, що йому марилося вночі, ніби щось плакало під хатою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 218); Немає (не вистачає, бракує) третьої клепки [в голові] див. клепка; Після третіх півнів — на світанку. Позавчора після третіх півнів бандити пересікли кулеметом Василя Підіпригору, найкращого Степанового друга (Михайло Стельмах, II, 1962, 8); У треті півні — в час світанку. В сльоту, зимою ми приязні: Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні, — Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Українські поети-романтики.., 1968, 143); У третій особі говорити (розповідати, висловлюватися і т. ін.) про себе — говорити про себе ніби про сторонню людину. — Ти, сержант, зловживаєш своїми личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш чортові на роги! — Це я даю Козакову по блату, — висловлювався сержант про себе в третій особі (Олесь Гончар, III, 1959, 106).

2. у знач. ім. третє, тього, сер. Десерт, яким закінчується обід із двох страв. — Годуйтеся, годуйтеся! Я на трете ще смачнішого принесу, — знявши з столу посудину з борщем і зібравшись виходити, каже Параска (Панас Мирний, IV, 1955, 364); Ми сиділи в шатавській їдальні: я, Ганна й вона. Я купив.. перше, друге, трете (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 163).

3. у знач. ім. третя, тьої, жін. Година, що настає після другої. Обідня перерва з другої до третьої.

4. Який не повинен бути зацікавлений у тому, що стосується двох сторін, осіб; сторонній. Матушка примітила, що третя людина зайва там, де зійдеться хлопець з дівчиною, встала й промовила: — Піду ж я в пасіку та розбуджу свого старого: доки він спатиме! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18);
//  у знач. ім. третій, тього, чол. Стороння особа. — І ще одну приказку запам'ятай.. Двоє б'ються — третій не мішайся (Андрій Головко, II, 1957, 448); Третій зайвий.
 Із третіх рук одержати (отримати, дізнатися і т. ін.) — через ряд посередників, не безпосередньо одержати що-небудь, дізнатися про щось. Проґавивши пасажирський, вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова. Поки розвиднілось, товклися в.. вокзалі, а вдень із третіх рук здобували квитки, щоб хоч здалеку побачити й почути Маяковського (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 6); У треті руки віддати (продати, перейти і т. ін.) — віддати (продати тощо) сторонній особі чи установі; стати власністю сторонньої особи чи установи; Через третіх осіб брати (давати і т. ін.) — брати від когось, давати комусь і т. ін. не безпосередньо (із рук у руки), а через когось стороннього, підставного. Хабарі беруть тонко, обачно, через третіх осіб, — про таких він читав у газетах і чув не раз (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163).

5. у знач. вставн. сл. третє, рідко. Те саме, що по-третє.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 248.

Коментарі (0)