ТРЕ́ТІЙ, я, є.
1. Числівник порядковий,
відповідний до кількісного числівника три. За думою дума роєм
вилітає; Одна давить серце, друга роздирає, А третяя
тихо, тихесенько плаче У самому серці, може й бог
не бачить (Тарас Шевченко, I, 1963, 257); Третій батальйон
стояв у тимчасовій обороні серед степових горбів та
балок по виноградних плантаціях (Олесь Гончар, III, 1959,
193); Третій радянський супутник Землі і досі яскравою
іскрою мережить небесні простори (Наука і життя, 2, 1959, 21);
// Який перевищує два, наближається до трьох (про
одиниці рахування часу). Третій рік він сидить вже
у другому класі, до книжки, до уроків не приженеш
(Панас Мирний, IV, 1955, 115); Приїхав [Ф. І. Шаляпін]
яхтою з Монте-Карло, де він тепер співає, так щось
коло третьої години вдень (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425);
Третю добу вже не спав із своїм взводом Яресько,
мотаючись по знайомих місцях (Олесь Гончар, II, 1959, 268);
// Який надходить, настав й т. ін. безпосередньо за чимось
другим. Мина літо, мина й друге, А на третє линуть
Преславнії компанійці В свою Україну (Тарас Шевченко, II, 1963,
61); — Йшли два дні, в степу ночували, на третій день
приходимо в хутір (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 30);
// у знач. ім.
третій, тього, чол.; третя, тьої, жін. Той (та), що йде, займає
місце після другого (другої). Два третього не чекають
(Номис, 1864, № 11955); Поховавши третю, писав він
супліку до архірея, щоб йому дозволено одружитися
вчетверте (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 41).
Дві третіх кого, чого — дві частини з трьох рівних
частин; дві третини. Протягом минулого місяця
сніговий покрив на території Київщини та сусідніх з нею
північних областей зменшився на дві третіх (Вечірній Київ,
26.II 1971, 3); Одна третя; Третя частина (частка) кого,
чого — одна з трьох рівних частин; третина. Он на
повітових з'їздах гласних з сірого мужиччя більша
половина, а по деяких повітах тільки третя частина
справжнього спинкового панства (Панас Мирний, III, 1954, 258);
Треті півні співають (проспівали і т. ін.) див. півень;
Третій відділ — заснований 1826 р. Миколою І
відділ власної імператорської канцелярії, що став
органом політичного розшуку та слідства в царській Росії;
Третій Інтернаціонал — те саме, що Комуністичний
Інтернаціонал (див. комуністичний); Третій клас: а) місця
на пароплаві (до революції — і на залізниці),
найдешевші та найменш зручні; б) низькосортний,
низькоякісний (про насіння). Висівати насіння третього класу
в області не допускають (Хлібороб України, 7, 1965, 18);
Третій стан — у Франції до революції 1789 р. —
основна маса непривілейованого податного міського й
сільського населення (селянство, ремісники, буржуазія),
на відміну від перших двох привілейованих станів —
духівництва та дворянства; Третя особа, грам. — одна
з трьох форм граматичної категорії особи, що
виражається відповідними закінченнями дієслів та особовими
займенниками. Займенники третьої особи; Третя
республіка — буржуазна республіка, встановлена у
Франції внаслідок вересневої революції 1870 р.;
проіснувала до липня 1940 р.; Третя ракетка див.
ракетка2.
♦ До третіх півнів див. півень; Із третіми півнями —
із світанком. Вранці він схоплювався разом із третіми
півнями, приходив до матері.., скаржився, що йому
марилося вночі, ніби щось плакало під хатою (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 218); Немає (не вистачає, бракує) третьої
клепки [в голові] див. клепка; Після
третіх півнів — на світанку. Позавчора після третіх півнів
бандити пересікли кулеметом Василя Підіпригору,
найкращого Степанового друга (Михайло Стельмах, II, 1962, 8);
У треті півні — в час світанку. В сльоту, зимою ми
приязні: Стукне гость [гість] в перші чи в треті
півні, — Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем,
відчинимо гостю ворота (Українські поети-романтики.., 1968, 143);
У третій особі говорити (розповідати, висловлюватися
і т. ін.) про себе — говорити про себе ніби про
сторонню людину. — Ти, сержант, зловживаєш своїми
личками, — нарікали товариші. — Завжди сам лізеш
чортові на роги! — Це я даю Козакову по блату, —
висловлювався сержант про себе в третій особі (Олесь Гончар, III,
1959, 106).
2. у знач. ім. третє, тього, сер. Десерт, яким закінчується обід із двох страв. — Годуйтеся, годуйтеся! Я на трете ще смачнішого принесу, — знявши з столу посудину з борщем і зібравшись виходити, каже Параска (Панас Мирний, IV, 1955, 364); Ми сиділи в шатавській їдальні: я, Ганна й вона. Я купив.. перше, друге, трете (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 163).
3. у знач. ім. третя, тьої, жін. Година, що настає після другої. Обідня перерва з другої до третьої.
4. Який не повинен бути зацікавлений у тому, що
стосується двох сторін, осіб; сторонній. Матушка
примітила, що третя людина зайва там, де зійдеться
хлопець з дівчиною, встала й промовила: — Піду ж я в
пасіку та розбуджу свого старого: доки він спатиме!
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 18);
// у знач. ім. третій, тього, чол.
Стороння особа. — І ще одну приказку запам'ятай..
Двоє б'ються — третій не мішайся (Андрій Головко, II, 1957,
448); Третій зайвий.
Із третіх рук одержати (отримати, дізнатися
і т. ін.) — через ряд посередників, не безпосередньо
одержати що-небудь, дізнатися про щось. Проґавивши
пасажирський, вони товарняком дісталися серед ночі
до Харкова. Поки розвиднілось, товклися в.. вокзалі,
а вдень із третіх рук здобували квитки, щоб хоч здалеку
побачити й почути Маяковського (Семен Журахович, Нам тоді..,
1968, 6); У треті руки віддати (продати, перейти
і т. ін.) — віддати (продати тощо) сторонній особі чи
установі; стати власністю сторонньої особи чи установи;
Через третіх осіб брати (давати і т. ін.) — брати від
когось, давати комусь і т. ін. не безпосередньо (із рук
у руки), а через когось стороннього, підставного.
Хабарі беруть тонко, обачно, через третіх осіб, — про
таких він читав у газетах і чув не раз (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 163).
5. у знач. вставн. сл. третє, рідко. Те саме, що по-третє.