в означеннях
Тлумачення, значення слова «тріада»:

ТРІА́ДА, и, жін.

1. книжн. Єдність, утворювана трьома окремими особами, предметами, поняттями або частинами, елементами. Вони [психотерапевти] взяли на озброєння тріаду Бехтерева: навіювання у гіпнозі, у бадьорому стані і самонавіювання (Наука і життя, 10, 1968, 42); За Франком, виходить, що Сковорода належав до тієї тріади, на якій трималася, в основному, давня література на Україні: автор «Слова о полку Ігоревім» — Іван Вишенський — Григорій Сковорода (Радянське літературознавство, 9, 1966, 26).

2. У філософській системі Гегеля — триступінчастий розвиток ідеї, що визначає три ступені в розвитку явищ дійсності: теза, антитеза й синтез. Діалектична тріада.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 269.

Коментарі (0)