в означеннях
Тлумачення, значення слова «трійник»:

ТРІЙНИ́К, а, чол. Предмет, що складається з трьох якихось частин або який має три однакові частини. Стояки поїлок до магістральної труби приєднують за допомогою трійників та сіделок, які додаються до комплекту автопоїлки (Довідник сільського будівельника, 1956, 328); Сьомгу сріберну пудову добре, друзі, поводить.. на гнучкому бамбуку, на співучому капроні, на сталевім трійнику (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 273);
//  Частина трубопроводу — невелика трубка з трьома патрубками для з'єднання відгалужень. Трійники і хрести застосовуються при відгалуженні трубопроводу від магістрального під прямим кутом (Довідник сільського будівельника, 1956, 320).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 270.

Коментарі (0)