в означеннях
Тлумачення, значення слова «тріскотіти»:

ТРІСКОТІТИ, оче і ТРІСКОТАТИ, отить, недок.

1. Утворювати тріск злегка і безперервно. В куточку тріскотить стиха, лампадка та вчувається часами стогін задавленого ридання (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 15); Дем'ян перебирав пальцями. Муяв їх, чути було, як тріскотіли кісточки (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 585); Під чобітьми тріскоче сухий будяк (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 16);
//  Діючи, утворювати часті, короткі й сухі звуки, схожі на тріск (про зброю, механізми тощо). Бомбили вокзал. Тріскотіли зенітки (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 11); В голові й досі тріскотіли телефонні дзвінки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 194);
//  Звучати неначе тріск, подібно до тріску. Десь далеко, за кам'яним гребенем, тріскотіли постріли (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 188);
//  Видавати характерні часті, короткі й сухі звуки (про деяких птахів, комах). Знав тебе я в ту ще пору, Віковічний, темний ліс,.. Як від ранку і до ночі Цілі безліки пташок Без угаву тріскотіли Між рясних твоїх гілок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 314); Цикади тріскочуть;
//  З тріском розриватися, рватися, лопатися. Як горобці у пилюзі, хлоп'ята — Замурзані модерні дикуни На глині борюкаються завзято, Аж тріскотять нейлонові штани (Іван Драч, Поезії, 1967, 166);
//  чим. Розгризаючи, лузаючи що-небудь, утворювати звуки, схожі на тріск. Гамір, сміх, голоси... А над усім — насінням, як коники в траві, тріскотять [дівчата]. І на землю лушпиння цвітом білим сиплеться (Андрій Головко, II, 1957, 125);  * Образно. Ліщина шелестіла й тріскотіла стиглими горіхами, немов охоплена полум'ям (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 101).

2. перен., розм. Швидко, безупинно говорити. — Що, бив би? — Може, битимеш?! — Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона, соваючись на місці (Панас Мирний, IV, 1955, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 276.

Коментарі (0)