в означеннях
Тлумачення, значення слова «тріумфуючий»:

ТРІУМФУ́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до тріумфувати. За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину й запорошуючи всім очі, скотився додолу тріумфуючий Іван (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 345); Навіть уявивши на мить, що його, Аркадія Річинського, можуть вести закутого, поміж шпалерами злорадно тріумфуючої голоти, відчував запаморочення в голові (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 22).

2. у знач. прикм. Який виражає тріумф, радість перемоги. Благородний блиск його тріумфуючого погляду робив його [Мічуріна] подібним до короля, що врятував від змія свої володіння (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 223); І знову [солов'ї] кидали в безмежний простір .. нестерпно-звабний, благальний і тріумфуючий поклик кохання (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 74);  * Образно. Червоне проміння зорі заливає кімнату яскравим тріумфуючим світлом (Іван Кочерга, II, 1956, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 278.

Коментарі (0)