в означеннях
Тлумачення, значення слова «тріумвірат»:

ТРІУМВІРА́Т, у, чол.

1. У Стародавньому Римі епохи занепаду республіки — союз трьох впливових політичних діячів і полководців, що мав на меті захоплення верховної влади в державі (перед цим — колегія з трьох осіб, що обиралася з певною метою).

2. перен. Про трьох осіб, що об'єднуються для якої-небудь спільної діяльності. [Меценат:] Ся оргія моя, признатись мушу, нагадує щось трошки царство тінів [тіней] перед Плутоновим тріумвіратом (Леся Українка, III, 1952, 448); Хто мав змогу спостерігати життя мистецького Харкова наприкінці двадцятих і на початку тридцятих років, той напевно пам'ятав нерозлучний тріумвірат, що складався з режисера О. Курбаса, письменника М. Куліша і художника В. Меллера (Вітчизна, 9, 1967, 177).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 277.

Коментарі (0)