в означеннях
Тлумачення, значення слова «трюхати»:

ТРЮХАТИ і рідко ТРУХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). Захуджені коні о. Хведора зовсім потомились, аж перепались.. Коненята ледве трюхали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 287); Коні трюхали собі помаленьку по затужавілій сніговій дорозі (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 59);
//  Повільно бігти (про людину). Христя, не примічаючи їх [сліз], налягає на ноги: не йде, а підтюпцем трюха... (Панас Мирний, III, 1954, 67); За тарантасом пішки трюхав стражник, притримуючи збоку шаблю (Петро Панч, II, 1956, 520);
//  Їхати верхи, трясучись від нешвидкого бігу коня. Попереду верхи трюхав конем Василь Назарович Боженко (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 441).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 304.

Коментарі (0)