в означеннях
Тлумачення, значення слова «трофей»:

ТРОФЕ́Й, я, чол.

1. перев. мн. Зброя, військове майно і т. ін., захоплені переможцем у ворога під час війни; воєнна здобич. Серед трофеїв у хлопців був великий шовковий парашут. Крім того, вони дістали ще один пістолет з чотирма повними обоймами патронів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 94); — На моє щастя, стався на їхніх позиціях якийсь переполох, стрілянина. Вони пилку покинули — і.. до себе в окопи. Ну, я, звичайно, виліз [з дупла] і прийшов до своєї частини, ще й трофей із собою приніс — фінську пилку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 291); Як трофеї повстанцям дісталися кілька бронекатерів з цілком справними англійськими кулеметами, баржа з вовною та навантажений пшеницею океанський транспорт (Олесь Гончар, II, 1959, 49); Дивіться — це день переможного миру, Ці стяги — не просто воєнний трофей (Микола Бажан, Роки, 1957, 259).

2. Яка-небудь річ як пам'ятка, як свідчення перемоги, подвигу, успіху в чому-небудь. — От і добре зробили, що показали й нам ці Улясині трофеї [книжки], бо я, признатись по щирій правді, їх ніколи не діставала, — сказала Мокрієвська (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 338); Йон мимохіть схопився рукою за хустинку, яка й досі обіймала його шию, немов боявсь, що рука дівчини ось-ось простягнеться знебачки до його шиї та стягне так легко здобутий трофей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 235); Ядзя вернулась додому з головкою, оголомшеною компліментами, з розм'якшеним серцем, з повними куфрами [валізами] суконь,.. китиць і інших карнавалових [карнавальних] трофеїв (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 91);  * У порівняннях. Макар розстебнув польову сумку і витягнув з неї товстий том ветеринарного довідника. Трахнув долонею по книжці, потім, піднявши вгору, продемонстрував її, мов якийсь незвичайний трофей (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 161);
//  У мисливців — забитий звір, птах; взагалі те, що здобуте на полюванні. А ті, що несуть забитого кабана, — дуже веселі, бо такий мисливський трофей трапляється не дуже часто (Остап Вишня, II, 1956, 163); Сьогодні хлопець має вже першого трофея — забитий шуліка (Олесь Донченко, II, 1956, 289); Любила [Клавда] розповідати про те, що роги, он ті, над буфетом вгорі, подарував їй як трофей князь під час полювання (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 451).

3. Орнаментальна прикраса у вигляді військового спорядження.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 285.

Коментарі (0)