в означеннях
Тлумачення, значення слова «троє»:

ТРОЄ, трьох, числ. кільк. Збірн. до три. Троє людей різного віку підходять до Нартала і Руфіна (Леся Українка, II, 1951, 488); За командиром їхало ще троє саней (Іван Микитенко, II, 1957, 308); Бульба підійшов до возів: біля найбільшого воза сиділо троє слуг (Олександр Довженко, I, 1958, 257); — Встати я не можу. З вас би хто поміг. — Підійшли й обмерли: чоловік без ніг!.. Троє літ з тачанки друг мій не встає (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 17);
//  у знач. ім. — Не йди од нас, Степаночку, Не кидай нас знову. Не покинеш? — Ні, Ярино! — І Степан остався. Зрадів старий, мов маленький.. під хатою Усі троє сіли (Тарас Шевченко, II, 1963, 342); Колись-то Лебідь, Рак та Щука Приставить хуру узялись. От троє разом запряглись, Смикнули — катма ходу... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 10); Там, у кутку, троє завели річ про теперішнє життя трудне; другі зняли мову, як панів дурили (Панас Мирний, I, 1949, 336); Все життєве багатство її, вся її радість була в дітях. Двох ще маленькими поховала, троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (Олесь Гончар, II, 1959, 198).
 По троє, у знач. присл. — утрьох. Старші гімназисти ходять по двоє, по троє перед фасадом — хто з книжкою, хто просто так (Юрій Смолич, II, 1958, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 280.

Коментарі (0)