в означеннях
Тлумачення, значення слова «трохей»:

ТРОХЕ́Й, я, чол. В античному віршуванні — двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складом; хорей. [Меценат:] Поезію латинську почав нам еллін-бранець, не римлянин. [Прокуратор:] Бо мусив мову пана перейняти, а пан мав певне поважніші справи, ніж рідну мову сікти на трохеї (Леся Українка, III, 1952, 450); Ту поему вірш по віршу Я складав старанно, пильно, Перелічував трохеї, Розміряв їх так прихильно (Володимир Самійленко, I, 1958, 149).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 286.

Коментарі (0)