в означеннях
Тлумачення, значення слова «тромбон»:

ТРОМБО́Н, а, чол. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену циліндричну двічі зігнуту трубку, яка закінчується широкою горловиною; характеризується різким звуком. Любив він музику. Коли, бувало, Десь на весіллі голосно ударить Оркестр немудрий — скрипка та кларнет, Та барабан з тромбоном, та труба,.. Аж стрепенеться Дмитрик і біжить На скрипки голос (Максим Рильський, II, 1960, 304); Кларнети аж вищали від захоплення, а тромбони поважно рохкали урочисту хвалу (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 282.

Коментарі (0)