в означеннях
Тлумачення, значення слова «тропа»:

ТРОПА, и, жін. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. Наказав [грек] Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393); За Яриною ніхто не кинувся до самого ранку. Тим часом вона все дальше заглиблювалась у ліс, тримаючись звірячої тропи понад Дніпром (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 345);
//  Взагалі дорога, шлях. Треба мені йти на всі чотири вітри. Тропа моя по всьому світу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 179); Далі ідуть подорожні, куди їх тропа закликає, І незабаром стають на горбі, що над містом панув (Микола Зеров, Вибр., 1966, 233); Але душа народу не сліпа, Вона стоока; до могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Максим Рильський, III, 1961, 279);
//  перен. Життєвий шлях кого-небудь. Не знаю я, куди я йду. Куди прийду — того не знаю. Як тайна й те, з якого краю Тропу життя свого веду (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 296).
В тропу ступати чию — іти за ким-небудь, наслідувати кого-небудь; Збігти з тропи — втратити потрібний напрямок, збитися з дороги. Перехрестилася [Левантина] і вступила в ліс Тут уже не бігла, бо раз, що втомилась, а друге, боялася збігти з тропи й зблукатись (Борис Грінченко, II, 1963, 292); У тропі (тропою) іти (піти, прийти і т. ін.) у знач. присл. — слідом. Дворак верхи кудись скочив і повернувся незабаром, а за їм, у тропі лікар прибіг (Марко Вовчок, I, 1955, 175); Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі (Словник Грінченка); Ухопити (упіймати, набігти і т. ін.) тропи: а) знайти дорогу, потрібний напрямок, потрапити на потрібну дорогу. Подався [Михайлик], мов той снохода, вниз до міста, шляху не вибираючи, але зразу не вхопив тропи і трішки поблукав (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 338); [Дід:] От водило, — так мов усі чорти позривалися з пекла. І знаю ж, що близько й хата, а не піймаю тропи та й годі... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 656); Пливу по широкому світу, як човен без весельця, і не набіжу тропи (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 300); б) обрати правильний шлях у житті. «Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї [кривди], втекти від неї; плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не вхопиш тропи, куди йти...» (Панас Мирний, I, 1949, 395).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 282.

Коментарі (0)