ТРУБЧА́СТИЙ, а, е.
1. Який має форму труби, трубки, схожий на них. Отруйні зуби [у гадюки] трубчасті (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 131); Маленьке овальне личко сяє під промінням золотих, може, трохи надто золотих трубчастих кучерів (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 217); Трубчастий колодязь; Трубчасті кістки.
2. Який складається з труб, трубок. При осушенні [земель] тепер широко застосовують закритий трубчастий дренаж. Для такого дренажу найчастіше використовують гончарні трубки (Хлібороб України, 2, 1967, 9); Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 53).