ТРУ́ДНОЩІ, ів, мн.
1. Перешкоди, які вимагають
великих зусиль для переборення, подолання. Він довгі
літа мусив боротися з різними труднощами, а почасти
навіть з традиціями сусідськими, які виробились були
за часів батька, а тепер підкопували господарство (Іван Франко,
I, 1955, 12);
// з означ. Нестатки. Переборюючи
матеріальні труднощі й перешкоди з боку поліції, Ленін
організовує друкування і поширення більшовицьких
видань (Ленін, Коротка біографія, 1955, 137); — Коли я борюкався з
фінансовими труднощами.., то що ви тоді робили?
Спішили, може, мені на допомогу? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958,
147).
З великими труднощами — ледве, насилу, через силу.
Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до
нього з великими труднощами (Петро Панч, Синів.., 1959, 11).
2. чого, які і без додатка. Скрутні, важкі обставини, умови, в яких щось відбувається, триває. Він чесно йшов, дорогою життя, в путі важкій у бурю і негоду не скаржився на труднощі походу (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 303); Неймовірні труднощі, невдачі і тяжкі втрати в перший період Великої Вітчизняної війни не зламали волю радянських людей до перемоги (Комуніст України, 11, 1968, 38).