ТРУНОК 1, нку, чол.
1. Напій (перев. алкогольний).
Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не
випускайте Тверезим нікого (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 313);
— Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо —
от мої трунки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138); Випили. Василь
Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи
дорогоцінний трунок (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 17);
Березовий сік... Ніжний трунок весняний, Що годує
і поїть ледь помітні бруньки (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця,
1958, 39); * Образно. То перше кохання, то щастя,
найдорожче чоловікові в світі! ..Хай упивається людина
своєю оманою, хай знище [знищить] до краю той трунок
солодкий (Панас Мирний, I, 1954, 58); * У порівняннях. А яка смачна
була Василькові та вода! Ковтав її, ніби найсолодший
трунок (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 21);
// П'янкий запах;
пахощі. Димлять сумом чорні маки, надихають тоскним
трунком німу ніч (Степан Васильченко, II, 1959, 32); Над ланами гуляв
вітерець, напахчений весняними трунками (Ярослав Гримайло,
Незакінчений роман, 1962, 213).
2. Відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних
потреб (перев. для лікування). [Маруся:] Бабусю,
дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу...
[Баба:] Не треба мені нічого... ось тобі дві пляшечки:
в одній червоний трунок, у другій зелений (Михайло Старицький, Вибр.,
1959, 278); Мати брала пахучого сіна, Шолушиння
[лушпиння] з цибулі й насіння, Що зросло на твердій цілині,
І варила усе в казані.. А зваривши всі трунки численні,
Викладала у глечик тонкий Фіолетові, жовті й зелені,
Як трава польова, крашанки (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 320);
* У порівняннях. Романик знову ковтнув води, ніби цілющого
трунку, від якого на нього повинно зійти натхнення
(Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 465);
// Отрута. Що діється за
муром неприступним? Які тортури вигадали ще?
Кому у серце лізуть з трунком трупним? (Платон Воронько,
Драгі.., 1959, 124); * У порівняннях. Їй [Звенигорі] одягали
пута куті у Несли, як трунок, чорну лжу, На велелюдному
розпутті Смертельну значили межу (Андрій Малишко,
Серце.., 1959, 5).
3. діал. Горілка. Не поможе трунок, як прийде фрасунок [клопіт] (Галицько-руські народні приповідки, III, 1910, 226); Його очі.. спинилися на фляшці [пляшці] з горівкою. Станув. — Є ще тут що? — спитав. А відтак, відкривши ще трохи трунку, приложив фляшку до уст і випив усе до останньої краплі... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 166).