ТРУПОСПА́ЛЕННЯ, я, сер., архл. Обряд поховання померлих — спалювання трупів. Шар вугілля, попелу та кусків обпаленої глини з перепаленими людськими кістками свідчить про виявлення поховання з трупоспаленням (Археологія, IX, 1954, 148).
ТРУПОСПА́ЛЕННЯ, я, сер., архл. Обряд поховання померлих — спалювання трупів. Шар вугілля, попелу та кусків обпаленої глини з перепаленими людськими кістками свідчить про виявлення поховання з трупоспаленням (Археологія, IX, 1954, 148).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 299.