в означеннях
Тлумачення, значення слова «труський»:

ТРУСЬКИ́Й, а, е.

1. Який труситься, який під час руху легко піддається трусінню. Простий візок був труський і почав підскакувати на межах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 204); Варвара сиділа біля Васькова в труській кабіні грузовика (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 304);
//  Хиткий, хитливий. Ось там, де глухо гнулись труські покрови моху,.. Там город став на палях (Микола Бажан, Вибр., 1940, 98).

2. Який викликає, спричиняє трусіння чого-небудь. У земської вчительки Раїси Левицької, що їхала на возі, почало від труської дороги боліти під грудьми (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 307); Він їхав асфальтовим шосе, далі труською бруківкою (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 145).

3. Супроводжуваний трусінням, із трусінням. Конячка.. стишилася, дрібно перебираючи ногами, пішла поволі, хоч усе норовила зірватись на труську рись (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 338); Любить іноді дядько Шуряк проїхатись неспішно на коневі, відчути під собою його труську ходу (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 302.

Коментарі (0)