в означеннях
Тлумачення, значення слова «труснути»:

ТРУСНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до трусити. Намислив Іванко знову спробувати свою силу. Пішов та ще раз труснув ту грушу, і всі груші, що були на дереві, відразу попадали додолу (Українські народні казки, 1951, 105); Шовкун підійшов упритул, опік жарким диханням і взяв Хому за барки.. Він сильно труснув, аж зуби в Хоми цокнули (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 227); Підсунув [Каленик Романович] до себе тарілочку з сметаною і труснув на неї солі з солянки (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 33); Потім коц ухопила [Параска], сюди-туди труснула і покрила ним зразу всю постелю (Панас Мирний, IV, 1955, 355); Зійшовши на ґанок, він, тримаючи на ремінцях через плече торбинку, труснув нею легенько й заявив з урочистою міною, що він таки знайде багатющий скарб (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 144); — Не привезете дров у школу — піду вашу хату розбирати. Не посміхайтесь — піду! — труснув кулаком (Михайло Стельмах, II, 1962, 98); Труснувши чубом, Кузьма розвалькувато рушив до місця роботи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 189); — Не тряси лишень, бо трясця не розбирає, на кого напастись. Часом як трусне тебе, — відказує Карпо (Панас Мирний, III, 1954, 50); Потім до гайдамаків: — Ану, хлопці, трусніть! Досвід у «хлопців», як видно, був уже немалий. Один поперед одного кинулись по кімнатах (Андрій Головко, II, 1957, 595);
//  безос. Гудок паровоза. Смикнуло вагон, — труснуло сонного Петра (Андрій Головко, I, 1957, 438); Потому несподівано зразу труснуло сніжком (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249).
Труснути калитку (калиткою, калиточку, калиточкою) чию, чиєю — те саме, що Потрусити калитку (калиткою) (див. калитка). Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в'язку Веселій бабі перешліть (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 282); Труснути стариною див. старина.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 302.

Коментарі (0)