ТРИ, трьох, числ. кільк.
1. Назва числа 3 і його
цифрового позначення. Снідала-обідала — раз їла,
полуднувала-підвечіркувала — два їла, вечеряла-повечіркувала
— три їла (Номис, 1864, № 14324); А далі, далі
комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Володимир Сосюра, I, 1957,
177); Три рази по три буде дев'ять; Написати цифру
три;
// Уживається в складі багатозначного або
дробового числа. Сто двадцять три; Три п'ятих; Три
десятих;
// Кількість із трьох одиниць. Ой три шляхи
широкії Докупи зійшлися (Тарас Шевченко, I, 1951, 388); Трьома
струмцями піт в його дзюрив; Лишив роботу, побрів
до хати (Павло Грабовський, I, 1959, 332); Коли я вибіг на гору,
побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки
Андрія (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 23).
Два-три див. два; Не два, [і] не три див. два; Під
(за) трьома замками держати (тримати і т. ін.) див.
замок; Три-чотири — уживається для приблизного
позначення невеликої кількості чогось; декілька.
Поговорив [хлопець] з дівчиною — вже й каже, що
полюбив.. А як ще в неї на шиї намиста разків десять та
хрестів три-чотири, так тут вже зовсім вмира...
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 306); Три-чотири рази на день
жінки ретельно перелопачували кукурудзу, щоб кожна
зернина відчувала на собі проміння сонця (Радянська Україна,
14.VII 1961, 2); Трьома наворотами див. наворот; У три
миги див. миг 2; Як три дні [хліба] не їв (не їла):
а) млявий, тихий, неговіркий. Чіпка, як три дні не їв...
(Панас Мирний, I, 1949, 274); б) мляво, тихо, неголосно.
Говорить так, як три дні хліба не їв (Номис, 1864,
№ 12928).
▲ Три крапки див. крапка.
♦ Алюр три хрести! — команда бігти щосили, їхати
галопом, дуже швидко. — Тепер хоч на край світу,
товаришу гвардії підполковник! — не втерпів Хаєцький,
щоб і тут не висловитись. — Не втекти супостатам,
доженем! Гаття, алюр три хрести!.. (Олесь Гончар, III,
1959, 74); Без року три дні див. рік; В (у) трьох лицях
див. лице; Гнати (вигнати) у три вирви див. вирва;
Гнати (виганяти, вигонити, вигнати, витурити і т. ін.)
в три шиї кого — дуже грубо (з лайкою, побоями)
прогнати когось. Нащо обирали таких? Чи коли вже
зробили помилку, був час виправити. В три шиї давно
треба було гнати і того ж Рябокляча, і Пожитька,
а з сільської Ради — Кушніренка-п'яницю (Андрій Головко,
А. Гармаш, 1971, 466); — Сергій насміявся з тебе?..
То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість
нажену його, псяюху такого! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959,
121); Дерти (драти) по три шкури див. дерти; Згинати
(зігнути) в три дуги (в три погибелі і т. ін.) див.
згинати; Згинатися (зігнутися) в три дуги (в три погибелі
і т. ін.) див. згинатися; Здирати (зідрати, здерти,
знімати, зняти, здіймати, здійняти, злупити, стягати,
стягувати, стягнути, стягти, лупити, облупити і т. ін.)
три шкури див. шкура; Зігнутий (зігнений, зігнута
і т. ін.) в три погибелі (в три дуги) див. зігнутий; Іди
(ідіть, пішов би ти і т. ін.) під три вітри (чорти) —
те саме, що Іди (ідіть) [собі] геть (до лиха, до чорта,
з очей, на чотири вітри, під три чорти і т. ін.) (див.
іти). [Василина:] А не пішов би ти, прохожала
людина-парубче, з-під вікна під три вітри?
(Степан Васильченко, III, 1960, 67); Комбінація з трьох пальців див.
комбінація; Купити (роздобути) за три огляди див.
огляд; Наговорити (набалакати, наказати, наплести
і т. ін.) три мішки гречаної вовни (усячини) — те саме,
що Наговорити (наплести і т. ін.) сім мішків (кіп)
гречаної вовни (див. вовна). — Вже й ти наговориш три
мішки гречаної вовни, та ще й усі неповні.., — говорила
вже сердито Онися (Нечуй-Левицький, III, 1956, 106); —
Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене?
(Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 365); Скорчитися в три
погибелі див. скорчитися; Скручувати (скрутити) в
три погибелі див. скручувати; Спустити (спускати)
три шкури див. шкура; Три чисниці до смерті див.
чисниця.
2. Те саме, що трійка 2. І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п'ять стоїть три з половиною. — За віщо це? — здивувавсь я. — Щоб не мудрствував дуже, — отець завідуючий мені (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 66).