ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ, а, е, розм. Підсил. до триклятий. Він [спеціаліст-рослинник] прочитає цілу лекцію про ці триклятущі паразитарні рослини, що забивають наші врожаї (Остап Вишня, II, 1956, 45); Нещодавно Яремчук подав заяву до партії.. І треба було, щоб саме тепер його зачепив отой триклятущий німецький осколок (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 224).