в означеннях
Тлумачення, значення слова «трикутник»:

ТРИКУ́ТНИК, а, чол.

1. Геометрична фігура на площині, обмежена трьома прямими, які взаємно перетинаються й утворюють три кути. — А в голові так і миготить: периметр, трикутник, гіпотенуза, конус... (Олесь Донченко, V, 1957, 436); Прямокутний трикутник;  * У порівняннях. Лежачи горілиць, Аркадій уявляв собі вчення католицької церкви графічно, як трикутник, що основою спирається об землю, а гострим вістрям у небо (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 26);
//  Вимірний прилад такої форми для креслення;
//  чого, який. Яка-небудь фігура, предмет або частина предмета, що має таку форму. Трикутник цинкового даху іскрився, переливався на сонці, як степовий ставочок (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 6); Черниш дістав з кишені трикутник листа і, нахилившись до багаття, розгорнув його (Олесь Гончар, III, 1959, 295); Токар похмуре ворушив трикутниками зламаних брів, невідступна думка не давала йому спокою (Олесь Донченко, III, 1956, 385);
//  перен. Про любовну, сімейну пару, в якій чоловік або жінка закохані в іншу особу. Всі відомі з літератури закохані пари і трагічні трикутники товпилися в його пам'яті, як недосконалі аматорські маски на шкільному маскараді (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 123); [Ірина:] Вона прийшла. Тепер вона вдова... Розпавсь трикутник звірено класичний... Чому ж у вас завмерли всі слова, любовнику яскраво романтичний? .. (Олександр Левада, Драми.., 1967, 455).
Вершина трикутника див. вершина.

2. у знач. присл. трикутником. У формі такої фігури. Не скрикнуть ні вітри, ні школярі, ні птиці В сирім, безбарвнім сквері при каплиці, Яка трикутником затисла в глушину Свою, укриту кіпоттю [кіптем] стіну (Микола Бажан, Роки, 1957, 211); Харкевич перечитав листа, склав його трикутником, як робилося на фронті, надписав адресу (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 256).

3. Музичний ударний інструмент такої форми із зігнутого металевого прута, по якому б'ють металевою паличкою; трензель (у 2 знач.). Не виключена можливість, що підкова була прообразом сучасного металевого трикутника, який успішно застосовується в симфонічних оркестрах (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 23).

4. розм. Три особи, які очолюють установу, підприємство по адміністративній, партійній і профспілковій лінії. — Ну, тоді хай сам Русевич відповідав перед трикутником і об'єднанням за завтрашній день, — по хвилинній паузі роздратовано сказав Петров (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 82); — Ми в робіткомі і в деяких бригадах проробляли це питання, — відповів Чемериця. — А ось днями на виробничій нараді ще профільтруємо його. Хотілося, щоб усім трикутником за одно виступать (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 259.

Коментарі (0)