в означеннях
Тлумачення, значення слова «тримати»:

ТРИМАТИ, аю, аєш, недок., перех.

1. Взявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. Військові співці славутні, Всі вони були при зброї, А в руках тримали лютні (Леся Українка, I, 1951, 376); Вона здивовано озирнулась на Йона, що, сяючи від поту й задоволення, грав до неї очима та міцно тримав за руку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233); Безтрепетні руки тримають штурвал (Микола Бажан, I, 1946, 122); Ворона тримала в дзьобі сир;  * Образно. — Не дешево коштує нам вольфрам. Тайга цупко його тримає, не хоче віддати (Олесь Донченко, II, 1956, 49);
//  Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. — Я розповім вам, яких я люблю людей, — починає Сев, тримаючи цигарку в зубах і шукаючи сірників (Юрій Яновський, II, 1958, 49);
//  Вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін. Хлопчик тримав на колінах миску і доїдав учорашню кашу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 305); Попереду, переминаючись з ноги на ногу, стояв Хома Підситочок, тримав на рушнику хліб-сіль (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 407); Поранена рука його була сповита великим бинтом, і він тримав її на грудях, наче сонне дитя (Олександр Довженко, I, 1958, 189);
//  Обхопивши когось, мати біля себе. Він тримав її в руках міцно, безцеремонно.. Музика гула, від шаленого кружляння паморочилася голова, один раз Орися заточилася, але Тимко підтримав її рукою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 128);
//  Схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе;
//  За допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь. — Не користуйся бичем і міцніш натягай оці віжки. З власної волі біжать мої коні, тримай їх щосили (Микола Зеров, Вибр., 1966, 315);
//  Піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе. — Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені: а то розсиплеться усе, порохом піде за вітром (Марко Вовчок, I, 1955, 186); — Чого це ти так скипіла? — здивувався Григорій. — Що ж ти їх все життя втримаєш біля своєї спідниці? — показав головою на синів. — Скільки зможу, стільки й триматиму! (Михайло Стельмах, I, 1962, 136);
//  перен. Зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль. Ми тримаєм уперто свої рубежі... (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 78); Хомі бродили перед очима страшні картини. Він знав, що то є тримати плацдарм без артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 356); У грізні роки, в грізні дні Ми проти чорної навали На всьому світі у війні Передню лінію тримали (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 75).
[Високо] тримати прапор чого — гідно продовжувати й розвивати що-небудь. Стомлені, але щасливі поверталися лисенківці додому. Тепер їх знову чекає серйозна робота: адже звання лауреатів зобов'язує високо тримати прапор радянського музичного мистецтва (Мистецтво, 1, 1964, 28); Зубами тримати див. зуб; Не тримати в руках див. рука; Тримати в руках: а) (кого, що) мати владу над кимось, чимось. В своїх дужих руках [Юра] тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров'я маржини й людини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333); б) (кого) не давати комусь волі, поводитися з кимось суворо. Умів [директор] тримати в руках і учнів, і вчителів, добре й господарював — школа мала величезний сад (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 109); Тримати віжки в руках див. віжки; Тримати в кігтях див. кіготь; Тримати в кліщах див. кліщі; Тримати в кулаку (кулаці, кулачку) див. кулак, кулачок; Тримати владу — бути володарем, володіти, керувати кимсь, чимсь. — Та розкажи ще про батька й про сина мого, що лишив я, — Владу почесну мою ще тримають вони, чи хтось інший Мав її..? (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 196); Тримати марку див. марка 1; Тримати перехідний (червоний) прапор — утримувати перехідний (червоний) прапор, який вручає вища організація за високі показники в праці. Працювали щиро, від усього серця, перехідний прапор обкому та облвиконкому тримали (Олесь Гончар, Новели, 1949, 71); Червоний прапор серед трьох змін протягом цієї декади тримала друга — зміна Федора Кошика (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 115); У (в) поводах тримати див. повід 1.

2. Бути опорою чомусь, держати щось на собі. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 433); Сонце співало на небі, як канарейка, вітер дмухав у як вентилятор, і земля тримала на собі Київ — велике місто (Юрій Яновський, I, 1958, 109);
//  Не давати упасти кому-небудь; піддержувати, підтримувати. Ми з Жабі йшли поруч, близько притиснувшись одно до одного, захищаючись од вітру та тримаючи одно одного по вибоїнах потрощеного бруку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 174);
//  перен. Бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні. Проводарем хай служить короговка, нехай тримає на слизькій дорозі, аж поки на верхів'ї не замає, змагаючись проти гірського вітру (Леся Українка, I, 1951, 196); [Сергій:] Даруй мені, Лесю. Бувають хвилини — гіркота перемагає. Уже пройшло... пройшло. Одна ти тримаєш мене (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 36);
//  Зупиняти натиск когось, чогось. Птруа... птруа!.. Горляний поклик все навертає крайніх [овець] в отару, тримає повідь у берегах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 321).
Ноги не тримають кого — хтось дуже втомлений, відчуває слабість; Тримати на плечах (на собі і т. ін.) що — відчувати відповідальність за щось. Він [шахтар] бився з тьмою недарма. Це він на радість Батьківщині всю землю на плечах трима (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 60); Тримати на світі кого — бути моральною опорою, підтримкою комусь у житті; підтримувати чиєсь життя. Хо має причину радіти, бо хто ж то, як не він, нарікав на полохливість, що трима його на світі, не дає спокійно зложити кісток у домовину? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171).

3. Надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу. — Я своїх думок не маю потреби таїти... — Він вийняв палець і тримав на одшибі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 387); Виліз [опришок] із печери, тримаючи під рукою нерозлучний свій черес (Гнат Хоткевич, II, 1966, 159); Яресько вийшов на зорі засівати материну ниву. Ніби просте діло, а проте спершу не давалось, поки дядьки-сусіди.. не показали кавалеристові, як треба ставати та як руку тримати, щоб зерно рівно лягало по ниві (Олесь Гончар, II, 1959, 220); Ходила [дівчина] швидко, легко, голову тримала рівно (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 182); Тримати вікна відчиненими;
//  Зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо. На шахті одній Говорив мені влітку Дбайливий господар дідусь-комендант: — Тримать чистоту й красоту В гуртожитку — Так само потрібні любов і талант! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 211); Він повеселішав, уважно слухав команду, чітко і точно виконував різні прийоми, добре тримав крок (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 11); Вони були в дорозі вже сорок хвилин. Розбившись на дві групи, розійшлись, тримаючи, одначе, певну віддаль, щоб не губити один одного з поля зору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 494).
Високо тримати голову див. високо; Тримати слово (обіцянку і т. ін.) — виконувати обіцяне. Ніяк не могла зловити сих пісень, що тепер посилаю, я ж Вам їх давно обіцяла, і хоч, може, вони Вам і не дуже потрібні, однак слово завжди треба тримати (Леся Українка, V, 1956, 71).

4. Змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати. — Ні, мені нічого не робиться. А що втомлена, то правда, — сьогодні чимало пройшла і в школі довго тримали (Леся Українка, III, 1952, 590); [Степан:] У кінну міліцію поступаю.. [Ганна:] Коли так вирішив, ну що ж, іди, я тримати не буду (Олександр Корнійчук, II, 1955, 116); — Ти вже нас півгодини тримаєш, а про діло ні слова. А нам сидіти немає коли. Нас робота жде (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171);
//  Змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись. [Оксана:] Я пропоную заарештувати його і тримати, поки не прийде повідомлення з Москви (Олександр Корнійчук, I, 1955, 62); Спочатку я тримав перепела в клітці, а зараз він бігає у мене по кімнаті (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 74);
//  Залишати щось у себе; певний час не віддавати. Спомини Ковалевського тримайте в себе,... а я їх, вкупі з своїми споминами про Ковалевського, сподіваюсь видати восени (Леся Українка, V, 1956, 353); Тримати довго бібліотечні книжки.
Тримати в ліжку див. ліжко; Тримати в пам'яті (в голові, в умі, в думках) кого, що — не випускати з пам'яті, з думки; не забувати когось, чогось; думати, пам'ятати про когось, щось. — Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав — папір не голова — з нього не втече (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Чомусь здавалося, що поки вона триматиме його в думках, з ним нічого не станеться (Яків Баш, Надія, 1960, 91); Тримати на язиці див. язик; Тримати при собі думки (думку, погляди і т. ін.) — мовчати, не висловлювати чогось уголос, публічно. Микита поблажливо всміхався, але свої думки тримав при собі (Іван Ле, Історія радості, 1947, 36); [Олена:] Професоре, я прошу вас тримати при собі ваші думки про культурний рівень цієї аудиторії (Іван Микитенко, I, 1957, 174).

5. Вдержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися. — Якір, упавши на дно бухти, зариється в землю і триматиме корабель (Юрій Яновський, II, 1958, 161); — Відомо ж здавна по всіх світах, що цвях підкову тримає (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 76); Дуби вмирають. Та й по смерті Коріння їхнє розпростерте За рідну землю пні тримає, Немов і смерті в них немає (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 16);
//  Вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану. — Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки [на шхуні] облітали під напором води (Юрій Яновський, II, 1958, 69).

6. Змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані. Хто каже, що буде дощ? Це той песиміст-барометр тримав нас все у тривозі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 236); Цей запах [сірки] тримав у постійному напруженні Любов Степанівну (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 5); На полі ратному бив він [князь Роман] ворогів, і великих бояр тримав у покорі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 22); Тримати місто в облозі.
 Тримати під вогнем кого, що — весь час обстрілювати з вогнепальної зброї. Готель становив собою вигідну позицію. З неї противник мав змогу прострілювати не лише дві вулиці, до яких підійшли стрілецькі роти, а тримав під вогнем і весь квартал (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Тримати під обстрілом див. обстріл.
Тримати в страху див. страх 1; Тримати вухо гостро див. гостро; Тримати на віддалі кого — не допускати з ким-небудь близьких стосунків; Тримати на мушці (на прицілі) див. мушка 2, приціл; Тримати ніс (носа) за вітром (по вітру) див. ніс; Тримати свої нерви в руках — не хвилюватися, не роздратовуватися; Тримати себе: а) мати певні манери (ходити, сидіти, розмовляти тощо певним чином). Критикували в ньому все: і його розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги,.. і його манеру тримати себе, одним словом, усе, що тільки кидалося їм в очі (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 13); б) поводитися певним чином. [Адмірал:] Лейтенанте!.. Ви розучились тримати себе з гідністю морського офіцера (Олександр Корнійчук, I, 1955, 39); — Дівчина тримала себе по-геройському (Юрій Яновський, II, 1958, 74); Улас відчував розгубленість перед великим містом і зовсім не знав, як себе поводити в ньому і як себе тримати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 51); Тримати себе в руках (в шорах і т. ін.) — стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним, володіти собою в незвичайній ситуації, в нервовій обстановці тощо. От з ними [ледарями] й воюєш мало не щодня.. Кипиш увесь, тамуєш у собі лютий вогонь і боїшся, щоб не зірватися, не розійтись, і дуже дорогою ціною тримаєш себе в руках (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 5); Не визнання провини й не ніяковість, а бажання приховати від батька, як важко тримати себе в шорах, зігнуло синові шию (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 308); Тримати хвоста (хвіст) трубою див. хвіст; Тримати язик (язика) за зубами (на прив'язі, на зашморзі, на защіпці) див. язик, зашморг, защіпка.

7. Мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось. Нащо мені собаки тримати, Єсть в мене сусідоньки, що вміють брехати (Павло Чубинський, V, 1874, 126); Нічим їй ніхто не догодить, ні з ким жити в покої, в лагоді не може [мама]. Було й страву собі окремо іншу варить, і цукор свій тримає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); Не був він як кожний гуцул: поля не мав, маржини не тримав (Гнат Хоткевич, II, 1966, 85);
//  заст. Бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них. Коло церкви тримав він шинок (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 109);
//  Утримувати когось, годуючи, виховуючи. — Та й ото мачуха якось там ніби з ласки тримає ту бідну сироту (Леся Українка, III, 1952, 645);
//  Надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін. — Не хочу його грошей і тебе далі тримати не можу! (Іван Франко, IV, 1950, 30);
//  Мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу. Наймичку тримає? Ще будуть нею очі йому колоти? За те, що пригрів її, чаплинську безземельницю..? (Олесь Гончар, II, 1959, 214); Він знає, чому Омелян тримає в своєму господарстві покалічених наймитів (Михайло Стельмах, I, 1962, 115);
//  заст. Мати за дружину. Микола мешкав недалеко, на горбку. Тримав він цибату полячку Зою, що колись працювала бібліотекаркою при сільському клубі (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 233).
 Тримати в оренді що — орендувати. Було тихо. Та от почали долітати крики: — Як? Щоб шинкарі тримали в оренді християнські церкви? Щоб ксьондзи запрягали православних християн у голоблі? (Олександр Довженко, I, 1958, 237).
Тримати банк див. банк.

8. Помістивши кудись, зберігати. — Мій попередник тримав у сій сулії горілку, ну, а в мене вона, звісно, порожня стоїть... (Леся Українка, III, 1952, 574); Я механічно кивав йому, а сам весь поринав у книжку ту, що я тримав таємно під «богословієм» (Павло Тичина, II, 1957, 30); Мов за рідними дітьми, ходить за ними [пораненими] Оленчук. Спеціально для них тримає під сидінням у запасі кілька кавунців, щоб, коли вже зовсім спека задушує, промочить бідолахам спраглі попечені губи (Олесь Гончар, II, 1959, 121); Тримати гроші в ощадкасі;
//  Зберігати в собі, утримувати.  * Образно. Ось і хвіртка, біля якої стояла Люба. Роман рукою торкається до вогких дощок, наче вони й досі повинні були тримати тепло дівчини (Михайло Стельмах, I, 1962, 400).
 Тримати в таємниці (в секреті) що — не розголошувати чогось, нікому не говорити про що-небудь. — Ну, а те, що все це треба тримати в найсуворішій таємниці, ясно само собою. Ні слова нікому! (Андрій Головко, II, 1957, 470).
Під (за) трьома (сімома і т. ін.) замками тримати див. замок; Тримати гнів (зло і т. ін.) у душі (у серці) перев. на кого — таїти в собі на когось гнів, обурення кимось, не виявляючи цього зовні. [Кармелюк (суворо):] Пані, гріх тримати гнів і помсту довго у серці (Степан Васильченко, III, 1960, 218); З великим трудом підіймала руку і гладила мужа по голові. — Не тримаю я зле на тебе у душі... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 260); Тримати камінь за пазухою — те саме, що Держати (носити) камінь за пазухою (див. камінь). — Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити. Навіщо камінь за пазухою тримати? (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 238); Тримати під спудом див. спуд; Тримати під сукном див. сукно; Тримати порох сухим див. порох2.

9. також без додатка. Спрямовувати, скеровувати те, що рухається; рухатися в певному напрямі. Зануривши у воду широкий кінець [шалівки], він трошки вивертав його у руках, щоразу підгрібав угору, тримаючи пліт точно впоперек ріки (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 387); — Соб тримай, соб! — гукав щосили механікам. — Ручицю вломиш! (Олесь Гончар, III, 1959, 404).
Тримати курс на що: а) (мор.) рухатися в точно визначеному напрямі. Морем пливла навантажена шхуна і тримала курс на захід (Юрій Яновський, II, 1958, 187); «Швидкий» тримав курс на Новоросійськ. Він мав очолити групу кораблів конвою (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1954, 92); б) іти, їхати в певному напрямі. Розвідники тим часом пришпорили коней і понеслися вчвал, тримаючи курс на далеку похмуру будівлю, що самотньо височіла серед осіннього степу (Олесь Гончар, III, 1959, 209).
Тримати руку за ким, за кого — бути чиїмось прихильником; підтримувати когось. Терентій недолюблював пана і, коли чув про поділ поміщицької землі, тримав руку за людьми: наситяться дворянським, то менше зазіхатимуть на мужицьке (Михайло Стельмах, I, 1962, 461); Тримати слід — іти слідом когось, чогось (про собак). Собака прекрасно тримав слід (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 64); Тримати сторону кого, чию — те саме, що Бути на боці кого, чиєму (див. бік). При цій суперечці всі тримали в душі сторону Вишневички проти Тріщина, лиш Галя ні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 402).

10. У сполуч. з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником. Директор тримав відчит [звіт] о «ладі в господарстві» (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 449); Як вони тільки й тримали оборону Севастополя аж вісім місяців, маючи перед собою першокласно озброєного ворога. А отже витримали (Василь Кучер, Голод, 1961, 436); — Тримай зв'язок з Тесленком, — додав Кузнецов. — Він сьогодні чергує в комітеті (Андрій Головко, II, 1957, 507).
Тримати кого в курсі чого — постійно інформувати когось про хід, розвиток і т. ін. чого-небудь. — Тримай нас у курсі, — сказав Боровому на прощання комсорг, — а коли щось, то й зови (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 179); Тримати спілку див. спілка.

11. рідко. Утримуватися (про мороз і т. ін.). Заморозь ще міцно тримала, а там, де не було снігу, чорніла грудкувата земля (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 112).
Тримати в полі зору кого, що — не випускати з уваги когось, не послаблювати уваги до чогось. Народні контролери як дбайливі господарі постійно тримають у полі зору питання економії і бережливості (Комуніст України, 8, 1969, 60); Тримати на оці див. око 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 260.

Коментарі (0)