в означеннях
Тлумачення, значення слова «тубільний»:

ТУБІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. Грецьку поезію вони [греки з Ольвії] знають погано, грецькою мовою розмовляють не зовсім чисто, вживають тубільні слова і вирази (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 268); Становище англійців стало небезпечним; тубільних військ було майже в 10 раз більше, ніж англійських (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 171);
//  Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні. В Канаді І. Кулик написав декілька творів — у віршах і прозі, в яких відобразив життя канадського народу, канадських українців і тубільного населення — індійців (Радянське літературознавство, 5, 1958, 17); І марив [вельможа] про країни,.. Де надвечір жінки виходять на балкон І, зневажаючи чоловіків тубільних, Чужинців зваблюють (Микола Зеров, Вибр., 1966, 394).

2. заст. Місцевий, місцевого походження. На характер гармонії церковного співу найдавнішого періоду поліфонії української церковної музики впливали й свої власні, так би мовити, тубільні властивості тої музики (Історія української музики, 1922, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 309.

Коментарі (0)