в означеннях
Тлумачення, значення слова «туговухий»:

ТУГОВУ́ХИЙ, а, е, рідко. Який погано чує; глухуватий. Як людина, що звикла говорити з туговухим чи під великий шум, поранений нерозмірено голосно відповів: — Чотири атаки відбили сьогодні (Андрій Головко, I, 1957, 286);
//  у знач. ім. туговухий, хого, чол. Той, хто погано чує; глухуватий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 311.

Коментарі (0)