ТУ́КАННЯ, я, жін., розм. Дія за значенням тукати і звуки, утворювані цією дією. Ліс.. жив своїм життям — таємничі шерехи, глухе тукання, тоненький писк, жалібний зойк наповнювали його.. хащі (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 187).
ТУ́КАННЯ, я, жін., розм. Дія за значенням тукати і звуки, утворювані цією дією. Ліс.. жив своїм життям — таємничі шерехи, глухе тукання, тоненький писк, жалібний зойк наповнювали його.. хащі (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 187).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 314.