в означеннях
Тлумачення, значення слова «туніка»:

ТУНІКА 1, и, жін. Одяг стародавніх римлян, вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів. Одчиняються двері, і сторожа вводить скованого Руфіна, в самій туніці, без тоги (Леся Українка, II, 1951, 434);
//  Про верхній одяг вільного крою. Отроки і Свічкогас приносять Ярославові кольчугу, шолом, щит. Він знімає корзно, верхню туніку і починає одягатись з допомогою отроків і Свічкогаса, який між іншим бинтує князю праву ногу (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 99).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 320.

Коментарі (0)

ТУНІКА 2, и, жін.

1. зоол. Складка шкіри у деяких безхребетних тварин, яка оперізує тіло.

2. бот. Зовнішній шар конусоподібної верхівки рослини, який складається з утворювальної тканини.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 320.

Коментарі (0)