ТУ́ПЦЯННЯ, я, сер. Дія за значенням тупцяти і тупцятися. — Я таки впрохав усіх, кого треба було, щоб місце дали вам. Мов тупцяння таки мало поспіх (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 348).
ТУ́ПЦЯННЯ, я, сер. Дія за значенням тупцяти і тупцятися. — Я таки впрохав усіх, кого треба було, щоб місце дали вам. Мов тупцяння таки мало поспіх (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 348).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 323.