в означеннях
Тлумачення, значення слова «тупіти»:

ТУПІТИ, ію, ієш, недок.

1. Ставати тупим (у 1 знач.); тупитися. На радянському Далекому Сході росте береза Шмідта.. Березу не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після 2—3 ударів (Вечірній Київ, 19.II 1969, 4).

2. перен. Переходити в стан отупіння, ставати некмітливим, мало сприйнятливим, тупим. Поза цією пиховитою думкою роїлася друга,.. від неї холонув мозок, тупіла голова (Іван Ле, Наливайко, 1957, 263); Він задихався від муки і з кожним днем все більше тупів, іноді навіть здавалося, що підходить до порогу божевілля (Михайло Стельмах, II, 1962, 228).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 321.

Коментарі (0)