в означеннях
Тлумачення, значення слова «тупотіння»:

ТУПОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням тупотіти і звуки, утворювані цією дією. Здалека чутно рев юрби і тупотіння її ніг (Леся Українка, III, 1952, 317); Дзвенить земля од тупотіння, а повітря од гомону. В кімнату впихається цілий гурт шкільної молоді (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 235); Долетіло тупотіння коней, зарипів віз, заляскав батіг (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 64); На ґанку почулося тупотіння ніг (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 322.

Коментарі (0)