ТУРБА́, и, жін., заст. Турбота, клопіт. Спать ляже [природа], втомившися Турбою такою (Тарас Шевченко, II, 1963, 381).
ТУРБА́, и, жін., заст. Турбота, клопіт. Спать ляже [природа], втомившися Турбою такою (Тарас Шевченко, II, 1963, 381).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 324.