ТУРБАНИ́НА, и, жін., розм. Багато турбот, клопотів. Турбанина людська зла Обминає наші пущі; Сила божая цілюща Тут престол собі знайшла (Іван Манжура, Тв., 1955, 96); Село було Турбаї, тої турбації, турботи й турбанини повно жило (Юрій Яновський, II, 1958, 186).