в означеннях
Тлумачення, значення слова «турботно»:

ТУРБО́ТНО. Присл. до турботний. — Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному… Що там? Як там? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143); Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Борис Грінченко, II, 1963, 307);
//  Заклопотано. Він турботно почухав голову й поправив на собі черес (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 61);
//  у знач. присудк. сл. Про стан неспокою, тривоги. Раптом стало мені чогось турботно (Степан Васильченко, II, 1959, 306).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 325.

Коментарі (0)