в означеннях
Тлумачення, значення слова «турбуватися»:

ТУРБУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

1. Бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися. — Не турбуйся, стара, не буде твоя Катруся в нарузі! (Марко Вовчок, I, 1955, 98); — А я тут уже турбуюся. Обідати пора, а вас нема (Іван Франко, VII, 1951, 63); Надвечір Остап почав турбуватися: де ділася Соломія, що її нема досі? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 365); — Не турбуйся, Марійко, не встигне вона [яблунька] втретє зазеленіти, як я прибуду (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 44);
//  за кого—що, про кого—що, ким, чим. Виявляти занепокоєння стосовно кого-небудь, з приводу чогось. — За дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пішком — не треба і коня (Іван Котляревський, I, 1952, 109); — Пане ясновельможний! Про що ви турбуєтесь! — сказав козак Сердюк. — Та ми за вас усі голови положимо! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 183); [Грицько:] Коли ви, Ганно Васильовно, тільки про гроші турбуєтесь... то... грошей можна знайти (Панас Мирний, V, 1955, 157); Мною не турбуйтеся: я собі даю раду (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 271); — За дочку, товаришу майор, не турбуйтесь... І сама здорова, і в здоровий колектив попала (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264); Ще довго лежала [Надійка] без сну й думала... про нього — Зігфріда. Турбувалася ним, як маленьким (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 229).

2. Виявляти увагу до чиїхось потреб, піклуватися про кого-, що-небудь. Гірко та трудно їй приходилося жити. А проте вона.. не подавалася — турбувалася й про себе, й про дочку (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Катруся, дарма що невеличка, бігає, порається, турбується про всіх (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 8); Сергій же як молодий господар, в обов'язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 158); З самого початку колгоспного руху партія і держава турбувались про зміцнення колгоспів, .. надавали їм всебічну допомогу (Хлібороб України, 10, 1969, 3).
 Не турбуйтесь; Можете не турбуватися: а) ввічлива відмова на якесь запрошення, пропозицію і т. ін. [Орест:] Ви мені позволите провести вас? [Любов:] Не турбуйтесь, я не боюсь сама йти (Леся Українка, II, 1951, 38); — Може б, до мене хоч самі пішли на гостину?.. — Я піду з бійцями, — одказує командир, — можете не турбуватися (Юрій Яновський, I, 1954, 32); б) прохання не утруднювати себе, дбаючи про щось. Пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 200).

3. чим, біля (коло) чого і без додатка. Активно діяти, що-небудь робити, клопотатися. Літає пташечка по полю, Весь день турбується, не їсть (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 221); — Що се ти, любко, бог з тобою! Оце знов усім турбуєшся! Тая все зроблю..! (Марко Вовчок, I, 1955, 132); Мар'я з панею турбувалися біля печі (Панас Мирний, III, 1954, 223).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 325.

Коментарі (0)