в означеннях
Тлумачення, значення слова «туркіт»:

ТУРКІТ 1, кота, ТУРКУТ, а, чол. Голуб особливої породи — чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб'ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна.. подивитись на рідкісних поштовиків, вертунів, трубачів, туркотів... (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 159); Козарлюга [Омелян] дуже ручий, жвавий, головатий, Позирав, ходив, як туркут-голуб волохатий (Українські поети-романтики.., 1968, 563); На тополю присів туркут і твердив своє: «Тур-тур...» (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 92).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 327.

Коментарі (0)

ТУРКІТ 2, коту, чол.

1. Своєрідні переливчасті звуки, які видає голуб, горлиця. Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе (Максим Рильський, Дал. небосхили, 1959, 74).

2. Торохтіння, шум. На подвір'ї почувся туркіт легкого візка і голосний стук кінських копит (Іван Франко, VII, 1951, 68); Зачувши туркіт мотоцикла, малеча висипала на вулицю (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 591).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 327.

Коментарі (0)