в означеннях
Тлумачення, значення слова «турки»:

ТУРКИ, ів, мн. (одн. турок, рка, чол.; туркеня і рідко турчанка, и, жін.). Народ, що становить основне населення Туреччини. Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за лиману З турками татари (Тарас Шевченко, II, 1953, 160); — Нам треба туркам і татарам за всі нальоти одсіч дать! (Володимир Сосюра, I, 1957, 360); Капітан сидів урочисто.. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Юрій Яновський, II, 1958, 115); Сидів він зимовником [зимівником] серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 53); Мигне часом циліндр, новомодний жіночий бриль — і рядом білий халат араба, чорне лице негра і фески, фески, чорні покривала турчанок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 348).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 327.

Коментарі (0)