в означеннях
Тлумачення, значення слова «тушканчик»:

ТУШКА́НЧИК, а, чол. Ссавець роду гризунів, з дуже довгими задніми ногами і хвостом; живе в степах і пустелях. Чудернацькі тваринки тушканчики! Передніми кінцівками та рухами вони схожі на кенгуру, рильце поросяче, хвіст із китицею, як у лева, а задні кінцівки нагадують пташині (Знання та праця, 2, 1970, 30); Через дорогу іноді перебігали земляні зайці — тушканчики (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 190).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 331.

Коментарі (0)