ТУТ 1, присл.
1. У цьому місці; протилежне там.
В'їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308); Раптом з-за воза піднялася й
схилилася над ним чудна якась жіноча постать. — Хто
тут? — придушеним голосом промовив Андрій (Олександр Довженко,
I, 1958, 242); В кімнаті було тепло, шкварчала кухня,
і тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до
кісток (Олесь Гончар, III, 1959, 190).
Тут же — в цьому самому місці. — От спасибі вам,
Катре, що прийшли. «Уже й ім'я знає, і на «ви..» —
подумала Катря.. і глянула здивована на Макара
Івановича, що сидів тут же в кімнаті біля вікна з газетою
в руках (Андрій Головко, II, 1957, 193).
♦ І тут і там див. там; Одна нога тут, [а] друга там
див. нога; То там, то тут; То тут, то там див. там.
2. У даному випадку, при даних обставинах. Минає рік, І другий минає, І четвертий, і десятий, А чутки [від сина] немає. Нема чутки; що тут робить? (Тарас Шевченко, I, 1951, 234); [Мелхола:] Не розумію, Хусо, що мала б я робити з тими гістьми! [Хуса:] Та що ж тут розуміти? — привітати, віддати їм належну шану, й годі (Леся Українка, III, 1952, 150); Молоде ж воно, хочеться радості. А тут все сама та сама (Гнат Хоткевич, II, 1966, 62); Коли його [пораненого] довелось підіймати на санітарну ресорку, Шовкун кинувся допомагати Ясногорській: тут невистачало її дівочих сил (Олесь Гончар, III, 1959, 213).
3. У цей час, у цей момент. Занедужала Галя. Йшла
якось по роботі з поля, удень душно було, а тут — де
взявся вітер, буря, дощ ливний — захолодилася вона та
й занедужала (Марко Вовчок, I, 1955, 154); Тут саме увійшла
Христя за порожніми стаканами — і розмова стихла
(Панас Мирний, III, 1954, 145); Тут несподівано друга,
грізніша подія заходить.. Бачим: по тихому морю два змії
пливуть велетенські (Микола Зеров, Вибр., 1966, 243).
Тут же — в той же час; одразу ж. Промінь надії
раптом засвітився в полковничих очах, але тут же згас
(Олександр Довженко, I, 1958, 163); Самієв, вислуховуючи розвідника,
тут же віддав офіцерам бойові накази (Олесь Гончар, III,
1959, 447).
4. у знач. частки. Уживається для підсилення висловленої думки. Що тут діяти в світі божому? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 257); — Тут від свого курія ніяк не видихаємо, так ще й від вас нюхай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 212).